Чому Інстаграм-аккаунт давно загиблої дівчинки збирає мільйони лайків?

Чому Інстаграм-аккаунт давно загиблої дівчинки збирає мільйони лайків?

В ЧОМУ СПРАВА?

У Інстаграм-акаунті під назвою EvaStories юна єврейка з угорського міста Надьварад Єва Хейман розповідає про своє життя. І в цьому не було б нічого незвичайного, якби не той факт, що аккаунт був створений в пам’ять про жертви Голокосту. А веде його не сама Єва, а група авторів історико-просвітницького проекту, фінансованого ізраїльським бізнесменом Маті Кохаві і схваленого прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху.

НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО?

Голокост став найбільшою трагедією єврейського народу. Минуло вже понад 75 років, але історики, громадські та культурні діячі з усього світу все ще збирають і передають новим поколінням свідоцтва про переслідування і знищення євреїв у 1930-1940-х роках. Це робиться не тільки для того, щоб вшанувати пам’ять загиблих і постраждалих, але також і для того, щоб застерегти будь-які міжнаціональні конфлікти в майбутньому.

Єва Хейман – частина історії Голокосту. Це реальна дівчинка, яка в 1944 році загинула в Освенцимі. За кілька місяців до цього їй виповнилося 13 років, і вона почала вести щоденник.

«Ми знайшли щоденник і сказали: «Давайте припустимо, що замість ручки і паперу у Єви був смартфон, і задокументуємо все, що з нею відбувалося», – розповів Маті Кохаві в інтерв’ю TheNewYorkTimes.

ЧОМУ САМЕ ІНСТАГРАМ?

Багато істориків вже дали свою позитивну оцінку проекту. Вони вказують на те, що історія в принципі має мало інструментів для фідбека (feedback – відгук, відповідь), тим більше миттєвого. А соціальні мережі дають можливість не тільки швидко поширювати інформацію, але й відстежувати реакції читачів і глядачів, вступати з ними в контакт. До того ж, цей спосіб дозволяє не чекати, поки людина сама запросить ту чи іншу інформацію, а запропонувати її  «в красивій обгортці». Ту ж саму функцію, наприклад, виконують художні фільми, які розповідають історії реальних людей, використовуючи декорації, спецефекти, психологічні трюки та інші можливості кіноіндустрії.

«В епоху цифрових технологій, коли обсяг уваги низький, а діапазон гострих відчуттів високий, і з огляду на те, що скорочується кількість тих, хто вижив, необхідно знайти нові моделі свідоцтва і пам’яті», – говорить співавтор проекту Маті Кохаві.

ПРО ЩО STORIES?

Історія починається з перших туфель на підборах, які Єва отримує в подарунок від дідуся і бабусі на свій 13-й день народження. У коротких відео від декількох секунд до декількох хвилин дівчинка розповідає про своє життя: про школу, подружок, любов до хлопчика. Безтурботні будні закоханого підлітка змінюються тривожними днями, коли близьких людей Єви змушують пришивати на одяг жовті зірки, її кращу подругу разом із сім’єю відвозять нацисти, а сама вона опиняється в гетто.

Вулицями мирного міста їздить військова техніка, а на стінах будинків червоніють нацистські прапори. І ось уже сама Єва йде по перону в натовпі переляканих людей і входить у вагон товарного потягу, який прямує в Освенцим. У концтаборі справжню Єву Хейман спостигла справжня смерть у газовій камері.

КОМУСЬ НЕ СПОДОБАЛОСЬ

«Шлях від «EvaStories» до селфі біля воріт Освенцима-Біркенау короткий і крутий», – пише газета Israel’sHaaretz. А серед коментарів в аккаунті можна знайти людей, які говорять про знецінення трагедії єврейського народу і її перетворенні на фарс на догоду моді і примхливим підліткам.

Дочка Маті Кохаві Майя, яка також брала участь у розробці проекту, не приховує, що креативна команда працювала на молоду аудиторію. Однак вона підкреслює, що це зроблено для того, щоб молодь відчула близькість з дітьми того часу і побачила, що вони переживали ті ж самі  почуття і у них були ті ж самі мрії – про любов, благополуччя в родині, про те, щоб стати знаменитими.

ЛАЙКИ, ЛАЙКИ І УКРАЇНА

Для проекту вже зняли і опублікували 70 сторіз. Вартість проекту оцінюється в 5 млн доларів.

Сьогодні у аккаунта вже 1,6 млн передплатників з усього світу, а трейлер EvaStories «Що якби у дівчинки під час Голокосту був би Інстаграм» зібрав понад 4 млн лайків. Аудиторія Єви зростає. Про неї дізнаються в різних країнах, а шкільні вчителі використовують EvaStories для ілюстрації бесід про Голокост. Ще більш приємно те, що всі епізоди, опубліковані авторами, збігаються з датами записів у цьому щоденнику Єви. Тобто, переглядаючи сторіз, можна вивчати реальну хроніку подій, що сталися з 13 лютого по 30 травня 1944 року в маленькому угорському (сьогодні це територія Румунії) містечку.

До речі, відео для EvaStories знімали у Львові силами команди студії Colorfilm. У проекті брали участь і українці. Для зйомок використовували професійних акторів і справжню військову техніку (зокрема, німецький танк «Тигр» часів Другої світової війни, який до Львова доставили з Вінниці).

Поделиться