Чому розши­рення Євросоюзу скасо­вується? До чого готуватися Україні?

Євросоюз поки що не готовий приймати до свого складу нові країни. Албанію і Північну Македонію відправили на «лаву запасних» – навіть незважаючи на те, що ці держави виконали вимоги, необхідні для початку переговорів.

ЩО СТАЛОСЯ? Переговори про вступ до Євросоюзу Албанії та Північної Македонії повинні були початися на саміті ЄС 20-21 червня. Але не почалися. Європейський рада відклала початок діалогу з цими країнами на жовтень 2019 року. Таке рішення ухвалили міністри з європейських справ країн Євросоюзу на зустрічі в Люксембурзі.

У травні Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори з Північною Македонією та Албанією, враховуючи, що ці країни виконали всі необхідні для цього вимоги. Наприклад, Албанія провела грандіозну судову реформу, а македонці навіть погодилися перейменувати власну державу – щоб закінчити багаторічний конфлікт з Грецією. Однак виявилося, що сама Європа не готова до розширення.

ЧОМУ ТАК? Для початку переговорів необхідна згода всіх 28 країн Євросоюзу. Але Франція, Нідерланди і Данія скептично ставляться до будь-яких спроб розширення ЄС, незалежно від того, про які саме країни йдеться. Уряд Німеччини заявив, що не може «дати добро» на початок переговорів без рішення парламенту, а бундестаг ще не встиг розглянути це питання.

Сербське видання Danas зазначає, що така затримка – не випадкова. На думку журналістів газети, Брюссель використовує надії східноєвропейських країн на прийняття в ЄС для того, щоб зробити їх більш поступливими і зговірливими. «Чарівна формула говорить: обіцяти країнам вступ до ЄС, але, оскільки при тверезому розгляді ці перспективи далекі від реальності, тримати ці країни в стані постійного очікування», – пише видання.

НЕОДНОЗНАЧНЕ РІШЕННЯ. Єврокомісар з питань розширення ЄС Йоханнес Хан не приховував свого розчарування рішенням Європейської ради. За його словами, відмовляючись від початку переговорів, Брюссель ризикує втратити важіль впливу для проведення реформ в Албанії та Північній Македонії. З чиновником згодні і автори словенського видання Delo. «Якщо восени ЄС не дасть Північній Македонії та Албанії «зелене світло », то націоналістичні сили посиляться в усьому балканському регіоні», – застерігає видання.

У свою чергу, зростанням націоналізму і антиєвропейських настроїв можуть скористатися «треті сили» – наприклад, Росія, Китай і країни Перської затоки, що мають власні інтереси в Східній Європі. Про це попереджає Єва Фішер з німецького видання Handelsblatt. На її думку, аргументи противників розширення ЄС цілком логічні. Приєднання країн з нестабільною політичною системою і слабкою економікою може додати проблем, яких у ЄС і так достатньо. Але початок переговорів не означає, що нові країни відразу ж візьмуть до складу Євросоюзу.

Єва ФІШЕР

журналістка

Як показує досвід, переговорний процес про вступ до спільноти триває роками. Але, незважаючи на це, переговори краще мотивують на проведення державних реформ, ніж розмиті обіцянки, надія на виконання яких поступово випаровується.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ? Деякі українські політики обіцяють почати переговори про вступ України в ЄС вже в найближчому майбутньому. Курс на європейську інтеграцію навіть внесли до Конституції країни. Втім, чиновники ЄС неодноразово давали зрозуміти, що про приєднання України до спільноти мова поки що не йде. У будь-якому випадку, стверджує болгарська журналістка Аделіна Маріні, потрібно розуміти, що європейська інтеграція – це не азартна гра, в якій переможець отримує винагороду. Тому для країн важливіше проводити реформи, які відповідають європейським нормам, а не гнатися за формальним початком переговорів.

Поделиться