Дізнався, що в Україні є станції сортування сміття. Як вони працюють?

ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ?

З 2015 року в Україні почали з’являтися станції прийому та сортування відходів. Це пункти, в яких можна здати на переробку чи утилізацію різні види відходів.

ДЕ Є ТАКІ ПУНКТИ?

Перші станції із сортування відходів з’явилися в Києві: їх організували члени громадської організації «Україна без сміття». Однак в інших великих українських містах активісти вже переймають досвід киян. Наприклад, в Одесі збирають гроші на подібний проект: станцію планують розмістити у вантажному контейнері.

Крім того, в Україні діє понад 2,8 тис. пунктів прийому різного виду вторсировини, які знаходяться в 122 населених пунктах. Їх адреси і контактні дані можна знайти на карті. Крім того, на ній вказані типи відходів, які приймають в кожному пункті.

ЩО ПРИЙМАЮТЬ?

У київських пунктах прийому відходів можна здати:

– папір;
– скляні пляшки;
– бите скло;
– різні види пластика;
– поліетилен;
– метал;
– батарейки;
– ртутні лампи;
– градусники;
– алюмінієві пляшки;
– автомобільні шини;
– ганчірки;
– одяг;
– деревину;
– гаджети та техніку.

ЧИ МОЖНА НА ЦЬОМУ ЗАРОБИТИ?

Всі відходи, які надходять в пункти прийому, діляться на два види: цінну і нецінну вторсировину. До цінної сировини відносяться металобрухт, скло і макулатура.

У країнах, де розвинена система сортування сміття, за таку вторсировину платять. В Україні цю культуру поки що тільки прищеплюють, сміття приносять в пункти сортування не багато українців, а організатори таких станцій ще не впевнені, що зможуть компенсувати всі витрати на їх утримання (оренду приміщення, виплату зарплати та інші витрати). Тому в київських сортувальних пунктах за цінну сировину поки що не платять.

Але продати цінну вторсировину можна в спеціалізованих пунктах – точках прийому склотари, макулатури та металобрухту. В одному з таких пунктів прийому вторсировини  Вчасно повідомили, що під час прийому металобрухту у людини обов’язково перевіряють паспорт і видають їй документ, що підтверджує факт прийому металобрухту.

ЧИ ОКУПАЄТЬСЯ РОБОТА СТАНЦІЇ?

Станція сортування сміття може бути самоокупною і навіть приносити прибуток власнику. Доход можна отримувати від продажу цінної вторсировини.

Для того щоб максимально збільшити її вартість, сміття має сортуватися максимально ретельно. Наприклад, навіть папір слід сортувати за типом: окремо збирати картон, журнали і тетрапаки. В такому випадку різні види паперу можна продати окремо і отримати доход від продажу кожного з них.

Якщо попередньо не зробити сортування, то відходи кваліфікуватимуть як сміття або як мікс паперових відходів, за який заплатять дуже мало.

Організатори першої в Україні станції глибокого сортування сміття підрахували, що для того, щоб станція не залежала від зовнішнього фінансування, на ній щомісяця повинні збирати:

– 1 тонну паперу;
– 300 кілограмів пластикових пляшок;
– 100 кілограмів HDPE пластика;
– 1 тонну скла;
– 100 кілограмів жерсті;
– 50 кілограмів алюмінію.

КУДИ ПОТІМ ПОТРАПЛЯЄ СМІТТЯ?

Все залежить від типу відходів. Наприклад, щільний поліетилен йде на вторинну переробку, і з нього роблять пакети. Пластикові контейнери від побутової хімії і кришечки від пластикових пляшок можуть стати сировиною для виробництва обладнання для дитячих майданчиків і деяких видів іграшок.

Батарейки, за словами засновника громадської організації «Україна без сміття» Євгенії Аратовської, в Україні поки що не переробляють, тому що для цього немає законодавчої та фінансової бази. В даний час їх можна тільки зберігати.

Папір в подальшому може використовуватися в книгодрукуванні (після переробки).

Одяг найчастіше забирають представники благодійних фондів. Але в Києві такі фонди часто не потребують додаткового одягу для малозабезпечених людей. Тому самі організатори сортувальних станцій перенаправляють його в інші регіони.

Бляшані банки направляють на металобази. Надалі їх переплавляють на цвяхи, а полімер полістирол в Європі використовують для виготовлення іграшок.

Поделиться