Навіщо українці прибирають сміття за іншими людьми? Це якийсь новий флешмоб?

ВУкраїні поширюється новий вид активізму – плоггінг. Люди виходять на пробіжку і заодно збирають сміття, яке трапляється їм на шляху. Їх ніхто не змушує, їм ніхто не платить, часто вони навіть не афішують це. У чому сенс такого активізму, дізнавався ВЧАСНО.

Навіщо українці прибирають сміття за іншими людьми? Це якийсь новий флешмоб?

НЕ ТАКІ ЯК ВСІ. «Всі думали, що я безхатченко», – так описує реакцію оточуючих на свій еко-активізм харків’янин Сергій Прескорник. Він живе поряд з лісом і, коли виходить на пробіжку, бере з собою пакет і пару рукавичок – з їх допомогою він збирає кинуті кимось пляшки, папір та інше сміття. Всього за місяць, виходячи в ліс кілька разів на тиждень, він зібрав 60-80 кг відходів. Говорить, що найчастіше на шляху трапляються пластик, скло і вологі серветки.

У Харкові Сергій не єдиний, хто прогулянки або заняття спортом поєднує з прибиранням. У своєму Інстаграмі він закликає людей приєднуватися до нього, і молодь часто відгукується. Та й Харків – не першопроходець в такому еко-активізмі. Спортсмени, «собачники» і просто компанії однодумців роблять те ж саме в Одесі, Запоріжжі, Дніпрі та Києві.

«Живу в Фонтанці (Одеська область). Я і мої сусіди-собачники вранці прибираємо після відпочиваючих недопалки і пляшки, пакети з одноразовим посудом, дитячі памперси», – розповідає Вікторія Томіна.

«Люди називали мене ненормальною, коли я збирала обгортки і серветки на дитячому майданчику, де грається мій син. Деякі думали, що я прибиральниця: вказували, де ще потрібно прибрати, обурювалися, що у мене немає ні віника, ні совка», – говорить киянка Юлія Берегова.

Для Сергія, Юлії та Вікторії прибирання чужого сміття – це питання їх власного комфорту. Хоча багато українців, опиняючись на природі серед куп сміття, все ще вважають прийнятним збільшувати ці купи, але не позбуватися від них.

ЕКО-ТРЕНД. Те, чим займається Сергій Прескорнік, в світі називають плоггінгом – від шведських слів «бігати» і «прибирати». Саме в Швеції цей тренд і зародився, а після того як його підтримали активісти PlasticPatrol, ініціативи з позбавлення Світового океану від пластику, він поширився по всьому світу.

Весь 2018 рік плоггінг був своєрідним мережевим челленджем. Потрібно було не тільки зібрати сміття, а й «похвалитися» цим з соцмережах, виклавши фото зібраного з хештегом # plogging. Завдяки цьому з кожним днем ​​до ініціативи приєднувалося все більше і більше людей. Причому багато хто не обмежувався пробіжками, а організовували великі акції з прибирання пляжів, водоймищ і лісів, до яких підключалися школярі, студенти та робітничі колективи.

До речі, в Україні навіть утворився свій плоггінг-клуб. Він об’єднує небайдужих киян і поширює ідеї еко-активізму через Фейсбук, ЗМІ та еко-форуми. Активістка і організатор плоггінг-клубу Олена Ханчанова говорить, що рух швидко зростає, і змінюються підходи до збирання. Якщо раніше бігуни використовували одноразові пакети і рукавички, то тепер перейшли на багаторазові, щоб не додавати сміття.

Поки що київське «еко-угруповання» найбільше і найбільш організоване в Україні. Спроби повторити цей досвід в Одесі та в інших містах не увінчалися успіхом. Втім, сама ідея плоггінга досить нова і перспективна. Активісти називають її «перезапуском радянських суботників» і говорять, що відсутність зобов’язалівки і жорсткої організації якраз і привертає людей – це і є справжній еко-активізм.

Поделиться