Що таке ейджизм? Чому в Україні не хочуть брати на роботу людей старше 40 років?

Українське законодавство забороняє відмовляти в роботі через вік. По закону неприпустима будь-яка дискримінація у сфері праці, але на практиці справи йдуть по-іншому. ВЧАСНО дізнавався, хто в цьому винен.

ФАКТ. На сайтах з вакансіями та оголошеннями про роботу часто зустрічаються вікові обмеження, хоча за законом оголошень на кшталт «шукаємо дівчину до 30 років» або «потрібен чоловік у віці 20-30 років» у нашій країні бути не повинно.

За даними Держстату, сьогодні в країні понад 50% економічно активного населення старше 40 років. При цьому близько 25% ринку праці України припадає на людей віком 40-45 років. Саме ці люди, як показує практика, піддаються дискримінації при пошуку роботи. Дослідження Міжнародного кадрового порталу Headhunter показало, що близько 25% претендентів відмовляли в роботі через вік.

ВИБИРАТИ НЕ ДОВОДИТЬСЯ. Через масову трудову міграцію українським компаніям вже сьогодні не вистачає людей. Зрілих співробітників вони брати не хочуть, а молоді на всіх просто не вистачає. По-перше, молоді люди все частіше вибирають фріланс або їдуть працювати за кордон. По-друге, вони стали трохи пізніше виходити на ринок праці. Як правило, пошуки постійної роботи починаються вже після закінчення вузу, а в процесі навчання студенти обирають підробіток або сезонну роботу.

На думку наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, українські роботодавці ще не усвідомлюють, що на ринку праці в Україні утворився віковий перекос. Людей старше 45 років стає все більше, населення України старіє і скорочується, тому дефіцит кадрів з кожним роком буде все відчутнішим. Якщо роботодавці продовжать перебирати і відмовлятися від співробітників старшого віку, вони просто не зможуть заповнити порожні вакансії.

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА? Лідія Ткаченко вважає, що в ситуації, що склалася, частково винні самі люди. На думку експерта, багато українців після 40 років починають закриватися в собі, сприймати себе старими. З нею згоден соціолог Євген Головаха. За його словами, у багатьох українців після 30 років серйозно завищений психологічний вік – співвідношення реалізованого до потенційного.

Євген ГОЛОВАХА

соціолог

Спогадів у них більше, ніж планів, і здається, що всі найважливіші події в житті вже відбулися, а в майбутньому не відбудеться нічого істотного. Найчастіше при біологічному віці 40 років – психологічний виявляється 60, а то і більше. У нас вважається, що молода людина повинна досягти піку кар’єри в 30 років (на Заході піку кар’єри очікують в 40-50 років).

Експерт підкреслює, що в Україні тих, хто нічого не досяг до 30 років, автоматично записують у невдахи. Деякі і самі починають себе так сприймати. Євген Головаха зазначає, що старше покоління в багатьох питаннях має переваги перед молоддю, які роботодавці просто ігнорують. Наприклад, з віком люди більш ефективно справляються з організацією роботи інших людей, вміють економити зусилля і час, необхідні для досягнення результату.

ЕЙДЖИЗМ В ПОЛІТИЦІ. Політолог Микола Спиридонов відзначає, що в українській політиці зараз теж спостерігається ейджизм. Це стало помітно під час обговорення партійних списків в середині червня 2019 року.

Микола СПИРИДОНОВ

політолог

Публічне обговорення передвиборчих списків політичних партій вчергове показало, що українське суспільство буквально пронизане ейджизмом. Чомусь апріорі вважається, що 30-річний політик чимось кращий за 50-річного. І подвійно погано, що така думка побутує не тільки в політиці, а й на більшості інших робіт. У результаті ще цілком працездатних людей з усіх сил викидають на смітник достроково.

До речі, ейджизм не завжди спрямований по відношенню до людей старшого віку. Політолог Владислав Сердюк раніше вважав, що тема дискримінації за віковою ознакою в українському суспільстві надумана. Після прочитання коментарів під своїми статтями політолог зробив висновок, що люди більш охоче вірять «дорослим» авторам.

Звичайно, вікова дискримінація з боку роботодавців в Україні існує, але набагато важливіше, як людина сама відчуває себе. Українці втратили віру в себе і свої ідеї, вважаючи, що після певного віку пізно міняти професію, братися за нові проекти або починати свою справу. А якщо немає віри у власні сили, то навряд чи в них повірить роботодавець.

Поделиться