Що таке «закони Галаада»? В яких країнах вони сьогодні діють?

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

Після гучного серіалу «Чорне дзеркало», здавалося, вже неможливо сказати щось нове про лякаюче майбутнє людства, що бере початок в сучасних технологіях, медіа, політичних гаслах і громадських течіях. Але ось з’явилася «Розповідь служниці», яка представила зовсім інший погляд на те, що може нас чекати надалі. Адже закони Галаада [місце дії серіалу. – ВЧАСНО], описані в серіалі, в деяких країнах діють вже сьогодні.

ПРО ЩО СЕРІАЛ?

«Розповідь служниці» розповідає про жителів Республіки Ґалаад, країни, що утворилася після держперевороту в США. Постамериканське суспільство розділилося за статтю і класом: права жінок максимально обмежені (їм, наприклад, не можна працювати, читати і писати), одностатеві відносини караються смертю, жінок, здатних народити дитину, використовують як служниць – сурогатних матерів для сімей високопоставлених чинів. Сама країна знаходиться в міжнародній ізоляції – нікого не випускають за кордон і нікого не впускають ззовні. У Галааді панує теократія. Люди живуть за старозавітними законами.

НА КОГО СХОЖИЙ ҐАЛААД?

На перший погляд, історія з «Оповідання служниці» абсолютно позбавлена ​​зв’язку з реальністю. І спочатку вона саме так і була сприйнята, незважаючи на твердження автора оригінального роману Маргарет Етвуд про те, що вона не написала нічого, що б люди ще не робили.

Згодом глядачі почали помічати подібність між екранним Галаадом і реальними країнами, де люди змушені слідувати «дивним» законам, а права жінок, як і кілька сотень років тому, практично не дають їм можливості розпоряджатися власним життям і власним тілом. Видання SBS називає п’ять таких країн. Це США, Ємен, Саудівська Аравія, Нігерія і Ель Сальвадор. Але насправді таких країн набагато більше.

США

Прогресивні у всіх правових відносинах Сполучені Штати заплямували свою репутацію серією законів про криміналізацію абортів. Репродуктивні права жінок, закріплені в країні ще в 1970-х роках, сьогодні знаходяться під загрозою. У штатах Кентуккі, Міссісіпі, Джорджія і Огайо вже підписали так званий «законопроект про серцебиття», який обмежує право на аборт. А в Алабамі законодавці намагаються повністю заборонити аборти, за винятком випадків, коли вагітність загрожує життю жінки. Вже затверджений документ не дозволяє перервати вагітність навіть у разі, якщо зачаття відбулося в результаті зґвалтування.
Нагадаємо, що в Галааді абортів просто не буває, а в умовах низької народжуваності фертильних жінок регулярно гвалтують, перетворюючи в конвеєр з виробництва дітей.

ЙЕМЕН

Ця країна в 2018 році знаходилася на останньому, 149-му місці в списку Глобального індексу гендерного розриву. Це головний показник порушення прав людини за статевою ознакою. У цій країні для жінок обмежений доступ до освіти, охорони здоров’я, економічної і політичної діяльності (практично так само, як в Галааді). Єменське суспільство – традиційно патріархальне. Жінки тут невільні у виборі партнера. Часто їх видають заміж проти волі в ранньому віці, до досягнення 15 років.
Крім того, в Ємені практикуються операції на жіночих статевих органах, які їх калічать (таким операціям в Галааді піддають «гендерних зрадниць» – лесбіянок).

САУДІВСЬКА АРАВІЯ

До 2018 року жінки в Саудівській Аравії не могли водити машину. У 2011 році за це навіть була арештована активістка Мана аш-Шаріф. Але водійські права не дали аравійкам повну свободу – щоб сісти за кермо, вони повинні запитувати дозвіл у своїх чоловіків, братів або батьків. Поїздки, освіта, зайнятість, медичне обслуговування і шлюб жінки в Саудівській Аравії як і раніше контролюються опікуном-чоловіком. А ті, хто кидає виклик цим утискаючим права традиціям і законам, ризикують опинитися у в’язниці і піддати себе тортурам і побиттю.

Лише одиницям вдається уникнути цієї долі, потрапивши за кордон і знайшовши там притулок. Так, наприклад, сталося в 2019 році з двома сестрами-аравійками, який змогли потрапити в Грузію. До цього світ спостерігав за історією 18-річної Рахаф Кунун, яка попросила притулку в Канаді. А в 2017 році 24-річна Діна Алі Ласлум, якій практичний вдалося втекти від переслідування родичів, була перехоплена ними в аеропорту Маніли. Перед тим як її відвезли назад в Саудівську Аравію, дівчина встигла опублікувати повідомлення про те, що вдома її чекає смерть. До сих пір її доля залишається невідомою.

Відзначимо, що в серіальному Галааді жінка без чоловіка також практично ніхто. А спроби до втечі караються смертю.

НІГЕРІЯ

Ця країна відома своїми жорстокими законами по відношенню до ЛГБТ-спільноти (лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та людей-квір). За гомосексуальність тут чекають тортури, побої, «виправне» сексуальне насильство і до 14 років позбавлення волі. Як і в Галааді, в Нігерії не сприймають «гендерних зрадників».

У Нігерії в 2018 році телекомунікаційна компанія Globacom звільнила всіх заміжніх співробітниць. 90 жінок втратили роботу, тому що чоловіки вирішили, що жінки не можуть працювати нарівні з ними і повинні більше уваги приділяти своїм сім’ям і ростити дітей. При цьому близько 80% жінок і дівчаток в Нігерії безграмотні, так як не мають доступу до освіти.

У сфері трудових прав країна теж недалеко пішла від вигаданого серіального світу. Ще в першому сезоні «Оповідання служниці» був показаний момент масових звільнень жінок – в один день вони втратили роботу, а їх кредитні карти були заблоковані.

ЭЛЬ САЛЬВАДОР

Це ще одна країна, де аборт знаходиться під забороною. Причому тут немає винятків. Навіть викидень можуть прийняти за спробу позбутися дитини і покарати за це жінку. Так, наприклад, сталося в 2007 році з Кармен Гуадалупе Васкес. Вона звернулася в лікарню з кровотечею після викидня і тут же була заарештована. Її засудили до 30 років тюремного ув’язнення. У січні 2015 року вона вийшла на свободу після помилування.

Марія Тереза ​​Рівера також була арештована після викидня. Це сталося в 2011 році. Міжнародним правозахисним організаціям знадобилося п’ять років, щоб переконати сальвадорських правоохоронців випустити її на волю. Після цього вона покинула країну і знайшла притулок у Швеції. Проте, сьогодні ще близько 20 жінок перебувають за гратами за аналогічними звинуваченнями.

У Галааді теж ревно ставляться до виконання жінками їх «природної місії». Наприклад, служниць (сурогатних матерів), які в чомусь завинили, жорстоко карають, калічать або засилають в робочі табори. А жінок, які підозрюються в бажанні нашкодити своїй ненародженій дитині, ув’язнюють і обмежують у всьому, крім їжі.

БІЛЬШЕ ҐАЛААДУ

Антиабортні закони діють сьогодні також на Мальті, в Домініканській Республіці та Нікарагуа. У Гані, Індії, Індонезії, Йорданії, Омані, Лесото і ще декількох країнах жінки практично ніяк не захищені від домашнього насильства, якщо вони одружені і агресором є чоловік. В Іраку, Бахрейні, Кувейті, Палестині, в Таджикистані і Лівані насильник може уникнути покарання, якщо одружиться на своїй жертві. У Бахрейні, Конго, Гвінеї, Катарі, Судані та Мавританії заміжній жінці потрібен дозвіл від чоловіка, щоб влаштуватися на роботу.

У всіх цих країнах провідна суспільна роль віддана чоловікам, а закони часто засновані на релігійних віруваннях і багатовікових традиціях. Завдяки ООН, ЮНІСЕФ, Червоному Хресту, Amnesty International та іншим організаціям у багатьох жінок все ж таки є шанси змінити своє життя і отримати правовий захист, але мільйони змушені підкорятися обставинам.

Поделиться