В Україні відкрився Банк грудного молока. Чому це важливо? Причому тут акушерське насильство?

ЯКИЙ ТАКИЙ БАНК?

У Київському перинатальному центрі відкрився перший в Україні банк грудного молока. З березня 2019 року там чекають небайдужих жінок, готових стати донорами для малюків, чиї мами відчувають нестачу грудного молока. По суті, такий банк – це медична лабораторія, яка робить забір донорського грудного молока, досліджує його на предмет безпеки, обробляє і перенаправляє малюкам, які його потребують.

Спочатку донори (жінки, у яких є надлишок грудного молока) проходять обстеження, потім їм видають молоковідсмоктувач і все необхідне для заготівлі молока в домашніх умовах. Надалі кур’єр приїжджає до донора і змінює заповнену тару на порожню.

Відзначимо, що донори не отримують грошей за молоко, а ті, кому воно передається, не платять за його отримання.

ЩО, НЕ МОЖНА ПОГОДУВАТИ СУМІШШЮ?

Міжнародні дослідження доводять: грудне вигодовування підвищує виживаність недоношених дітей у 8 разів і зменшує тривалість перебування в умовах стаціонару в 2 рази. Також, за словами медиків, для виходжування малюків, які харчуються материнським молоком, рідше доводиться застосовувати медикаменти.

Справа в тому, що за своїми поживними і захисними властивостями грудне молоко здорової жінки не має аналогів. Жодна суміш не здатна «повторити» ефект, який він справляє на організм, імунітет і розвиток дитини. Наприклад, доведено, що немовлята на грудному вигодовуванні рідше страждають від сепсису, ретинопатії (порушення розвитку сітківки), алергічних реакцій та проблем зі шлунком.

ТА ХТО ПОГОДИТЬСЯ ВИГОДОВУВАТИ СВОЮ ДИТИНУ ЧУЖИМ ГРУДНИМ МОЛОКОМ?

Насправді, у багатьох мам є потреба ділитися своїм молоком або шукати «донора». У випадку з недоношеними малюками – це іноді питання життя і смерті. Часто молодій мамі потрібно всього кілька днів, щоб налагодити грудне вигодовування самій, але, якщо заповнити цю прогалину сумішшю, то це може ускладнити процес привчання до грудей. Жінки, у яких молока більше, ніж здатен висмоктати їх малюк, визнають, що виливати його в раковину не раціонально. Крім того, нерідко в один час з такими мамами у відділенні лежать діти-відмовники, які потребують додаткової турботи.

«Мене саму вигодувала тітка, оскільки у мами молока не було. А взагалі в пологовому будинку дівчата часто діляться молоком, якщо у них надлишок. Просто зціджують і віддають тим, кому не вистачає, щоб їм не доводилося застосовувати суміш передчасно», – каже мама двох дітей Олена Андрєєва.

НУ ВІДКРИЛИ І ВІДКРИЛИ – НАВІЩО ПРО ЦЕ ТРУБІТИ?

По-перше, для підвищення рівня інформованості про користь грудного вигодовування. На жаль, незважаючи на очевидні його переваги, медики з різних причин не доносять або неякісно доносять ідею грудного вигодовування до молодих мам. Увесь сервіс з налагодження грудного вигодовування, як і будь-яка інша допомога жінкам у період пологів і після них, у нашій країні знаходиться на дуже низькому рівні.

«У нашому пологовому будинку (в Харкові) була навіть окрема кімната для налагодження грудного вигодовування, але до мене жодного разу ніхто не підходив і не пропонував допомогу. А коли я народжувала старшого сина (в Одесі), то була жінка, яка за невелику плату допомагала з цим. Якщо сам не попросиш, не заплатиш, то ніхто і не підійде», – розповідає Олена Андрєєва.

По-друге, для зняття стигми з явища донорства грудного молока. До сих пір в суспільстві побутує безліч стереотипів і домислів з приводу деяких негативних наслідків такого досвіду: дитина буде менш прив’язаною до рідної матері, набуде рис характеру донора тощо. Усе це антинауково і шкідливо для розвитку культури грудного вигодовування.

По-третє, для підвищення уваги до якості надання медичної допомоги жінкам. Створення Банку грудного молока (і плани створення таких закладів в інших регіонах України) може побічно вплинути на зниження рівня акушерського насильства в Україні. Це свідчить про відкритість і готовність медиків працювати відповідно до сучасних стандартів.

ЯК ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ ПОВ`ЯЗАНЕ З АКУШЕРСЬКИМ НАСИЛЬСТВОМ?

Безпосередньо! Застійні процеси в молочних залозах – це дуже поширена проблема серед молодих мам. Щоб налагодити грудне вигодовування, зазвичай жінкам прямо в пологовому будинку влаштовують «розціджування» – це спеціальний масаж молочних залоз. Якщо робити це правильно і доброзичливо, то процес не доставляє ні фізичного болю, ні психологічного дискомфорту. Але багато жінок розповідають, що «розціджування» часто відбувається «під стінкою», щоб можна було по ній «сповзти вниз», а виснажену пологами матусю може одночасно тримати дві-три людини, щоб та не смикалася і не виривалася через біль.

Постнатальний консультант Вікторія Іванова пише про те, що під час такої процедури через надмірний вплив (грубий масаж і натискання) на грудях жінки часом залишаються гематоми.

Крім фізичної грубості, жінки відчувають великий моральний тиск: на них кричать, їм кажуть грубощі, залякують маститом і хірургічним втручанням, забороняють пити нібито для припливу молока. Запорожанка Анна Мороз розповідає, що пережила подібний досвід, перебуваючи в пологовому будинку після народження першої дитини: «Мене розціджували добу, приставляли до стінки, і робили такий масаж, що перейми в порівнянні з цими тортурами – дитячий лепет. Я дві доби не пила, тільки полоскала рот. Мені в той момент здавалося, що я потрапила в пекло, а не в казкову країну материнства».

Усе це відбувається через застарілі уявлення про жіноче здоров’я, низьку кваліфікацію медперсоналу і погану поінформованість самих жінок про те, яке поводження є правильним і як в разі чого відстояти свої права.

ТАКЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ В УКРАЇНІ?

До недавнього часу теми пологів та медичної допомоги жінкам рідко виходили в площину громадських обговорень. Випадки акушерського насильства обговорювалися хіба що на спеціалізованих жіночих форумах в інтернеті. Але розвиток соцмереж і боротьба за права жінок призвели в раніше закриті співтовариства журналістів і правозахисників.

Виявилося, що молоді мами в багатьох країнах стикаються з жахливим ставленням до себе з боку акушерів та іншого медперсоналу. У США з’явилися перші «гучні справи», судові рішення на користь жінок і компенсації за заподіяну медиками моральну і фізичну шкоду. Самі жінки почали охочіше ділитися своїм досвідом, запускати хештеги, покликані відкрити світові правду про труднощі материнства. Ось, наприклад, історії італійок, росіянок та американок, переказані журналістами. Вони не тільки про насильницькі практики «розціджування», а й про грубість, необгрунтовані медикаментозні або хірургічні втручання, ігнорування скарг тощо.

У 2018 році ВООЗ визнала акушерське насильство світовою проблемою. Організація зробила заяву про попередженняйі усунення зневажливого і жорстокого поводження з жінками під час пологів в медичних закладах і закликала країни поліпшити медичну допомогу для породіль.

Поделиться