Яскраві сучасні школи критикують за несмак і недоладність. Сірі стіни краще?

Протягом останніх двох років українські школи активно перетворюються: їх ремонтують, фарбують у різні кольори і створюють сучасний освітній простір в класах і коридорах. Заклади, які зовсім недавно змусили б кого завгодно засмутитися своєю сірістю і занедбаністю, сьогодні радують око. І відбувається це не тільки в містах, але і в селах, що взагалі схоже на диво для України. Однак подобається це не всім. ВЧАСНО з’ясовував, чому.

Яскраві сучасні школи критикують за несмак і недоладність. Сірі стіни краще?

ДУМКА. Російський урбаніст і блогер Ілля Варламов подорожує по світу і розповідає своїм читачам і глядачам про те, яким має бути міський простір, як упорядковувати двори і куди подіти машини у великому місті. Один з останніх своїх блогів він присвятив архітектурі шкіл. У Росії, як і в Україні, продовжують експлуатувати радянську спадщину – навчальні заклади, що представляють собою сірі бетонні коробки з рядами однакових вікон. Сьогодні їх намагаються реанімувати в очах учнів і громади: обшивають кольоровими панелями або фарбують..

Яскраві сучасні школи критикують за несмак і недоладність. Сірі стіни краще?

Як і в Україні, чиновники пишаються тим, що такі проекти реалізуються на ввіреній їм території. Фотографії оновлених шкіл з’являються у ЗМІ і переконують людей у ​​тому, що в їхньому населеному пункті «нарешті щось роблять». Це «щось» Варламов називає «архітектурним фастфудом», що псує смак з самого дитинства. З цією тезою погоджується і заслужений учитель України, освітній експерт Віктор Громовий. На його думку, «прикрашені стіни, які тільки створюють візуальний терор», – це несмак та імітація створення нового освітнього простору.

СПРАВА СМАКУ? Захисники барвистих проектів НУШ кажуть, що дизайн – це «смаківщина». Комусь подобається скандинавська стриманість з переважанням дерева і каменю, комусь – жовто-червоно-зелені фасади і яскраві пластикові гойдалки. Тим більше, що всі ми росли «в сірості та однаковості», тому своїм дітям хочемо показати більше фарб, ростити їх у середовищі, яке є «візуально доброзичливим і веселим».

Яскраві сучасні школи критикують за несмак і недоладність. Сірі стіни краще?

Утім, психологи стримані в своїх міркуваннях про колір у сучасному шкільному дизайні. Діти сьогодні і так гіперактивні, часто страждають на дефіцит уваги. Яскраві сплески на периферії очей – це скоріше мінус, аніж плюс у кошик освітніх поліпшень. Але і радянський дизайн мотивації учням не додає. Тому важливо дотримати баланс, а це досить складно, не маючи комплексного уявлення про те, як влаштований дитячий мозок, як навколишнє оточення впливає на поведінку та освітній темп дитини. Ну і, до того ж, колір фасадів у цьому питанні не так важливий, як колір стін у класах і коридорах, де діти і проводять більшу частину свого часу.

КРАЩЕ ШАРОВАРЩИНА. Координатор напрямку освіти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Алевтина Седоченко стверджує, що смак формується не кольором стін, а способом життя, і наводить кілька факторів, які насправді «вбивають смак наших дітей»:

– підвал з випарами в одній з перелічених столичних шкіл;

– хати-рушники-вінки-барвінкі- «я пас ягнята за селом» у різних варіаціях, які протягом 11 років формують світогляд інноваторів НУШ;

– школи, в яких знімають фільми про в’язниці;

– лінійки, сценарій яких не змінюється по 30 років.

Яскраві сучасні школи критикують за несмак і недоладність. Сірі стіни краще?

Про це говорить і викладачка англійської мови з Харкова Олена Майстрікова.

Олена МАЙСТРІКОВА

ВИКЛАДАЧКА

Дуже складно говорити з дітьми на сучасній мові і переконувати їх у тому, що ми, дорослі, розуміємо їхні проблеми, коли навколо – музей історії побуту. Коли замість необхідного в класі рукомийника – солом’яний бичок, а замість автомата з паперовими рушниками в туалеті – роздруківка зі словами «чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять».

НА КОГО РІВНЯТИСЯ? Ілля Варламов у своєму блозі наводить приклади шкіл і дитячих садів з сучасним, у всіх сенсах екологічним дизайном. Це шведські, норвезькі, японські, австрійські навчальні заклади, які гармонійно вписані в архітектурний ансамбль, якщо вони розташовані в житлових кварталах. Архітектори використовували багато дерева, робили упор на великі вікна і природний ландшафт дворів. На дитячих майданчиках поруч з такими школами і садками немає строкатих гойдалково-карусельних комплексів. Замість цього – багато вільного простору і природних матеріалів.

Архітектор і дизайнер інтер’єрів Дмитро Архипов каже, що наведені блогером приклади – це не просто питання смаку конкретного чиновника в конкретному місті, а частина продуманої містобудівної політики. Хоча, за словами експерта, в Європі теж вистачає навчальних закладів та інших будівель, колірні та архітектурні рішення яких діють на людську психіку деструктивно. Так само, як і в Україні, знайдуться приклади, гідні поваги.

За тим, як розвивається проект «Новий освітній простір», можна стежити ТУТ.

Поделиться